-
1 знаток
знавець (-вця), (архаич.) знавця (-ці) кого, чого. [Відомий знавець нашого народу (Грінч.). Знавець людського серця (Єфр.)]. -ток права - знавець права, правознавець. -ток своего дела - знавець свого діла, своєї справи. [Він знавець свого діла (Кониськ.)]. Быть -ком чего - знатися на чому. [Франко знався на поезії сучасній европейській і античній (Ніков.)].* * *знаве́ць; зна́вця -
2 adept
знавець, експерт, адепт -
3 legal technician
-
4 მცოდნე
знавець; знаючий, обізнаний -
5 ჩახედული
знавець; знаючий, обізнаний -
6 билиҗи
знавець; чох билиҗи хары жінка, яка багато знає, знахарка СЛ. -
7 cognoscente
n італ. (pl cognoscenti)1) знавець2) знавець мистецтва, мистецтвознавець* * *nзнавець; любитель, знавець мистецтва -
8 adept
1. n1) знавець; експорт; адепт1) алхімік2. adj* * *I [`ʒdept] nзнавець, експертII a(in, at) знаючий; майстерний -
9 antiquary
n1) антиквар, антикварій; знавець (любитель, збирач) старожитностей2) торговець антикварними речами; букініст3) хранитель старожитностей (титул)* * *n1) антиквар; знавець, любитель, збирач старожитностей2) антиквар, торговець антикварними речами; букініст3) icт. хоронитель старожитностей ( титул) -
10 architecturalist
nспеціаліст з архітектури, знавець архітектури* * *nфахівець з архітектури, знавець архітектури -
11 armorist
-
12 Chinologist
nсинолог, китаєзнавець, китаїст* * *nсинолог, китаєзнавець, китаїст -
13 connoisseur
-
14 craftsmaster
n1) умілий майстер2) перен. знавець, експерт* * *nвправний майстер; знавець, експерт -
15 dab
1. n1) легкий удар; стусан, штурхан2) удар клювом, клювок3) дотик4) жив. мазок5) крапелька (чогось)6) розм. знавець, мастак7) зоол. камбала-лиманда2. v1) ударяти, стукати; тикати; штурхати2) клювати (про птахів)3) цілитися (в — at)4) торкатися; прикладати (щось м'яке)5) намазувати; покривати (фарбою тощо)6) обробляти поверхню (каменя)1) тех. позначати (помічати) кернером* * *I [dʒb] n1) легкий удар; клювок2) легкий дотик, торкання3) мазок4) м`яка, сира або брудна грудка5) крихта; небагато, трохиII [dʒb] v1) ударяти, тикати, штурхати, стукати; клювати ( про птахів); (at) цілитися; замахуватися2) злегка торкатися; прикладати ( м'яке або мокре)3) намазувати; покривати (фарбою, штукатуркою); наносити легкі мазки (щіточкою, пензликом)5) обробляти поверхню ( каменю)6) тex. відмічати кернеромIII [dʒb] nзнавець, докаIV [dʒb] n; зоол. -
16 deacon
1. n1) священик2) диякон3) майстер, знавець2. v амер., розм.1) читати псалми3) шахраювати* * *I n1) священик; диякон2) дiaл. глава ( цеху або гільдії); майстер, знавецьII v; амер.1) читати псалми (звич. deacon off, deacon out)2) виставляти кращі екземпляри зверху ( при продажу товарів); фальсифікувати ( товари)3) шахраювати -
17 expert
1. n1) спеціаліст, фахівець2) знавець, експерт3) амер., військ. відмінний стрілець, стрілець 1-го класу2. adj1) досвідчений, знаючий, обізнаний; висококваліфікований2) визначений фахівцем (експертом)expert opinion — висновок фахівця; експертиза
* * *I n1) фахівець; експертexpert evidence — юp. показання експертів ( у суді)
2) знавець; умілець3) aмep.; вiйcьк. відмінний стрілець, стрілець 1-го класуII a1) досвідчений, знаючий; ( високо)кваліфікований2) даний фахівцем або експертомIII v; амер.expert opinion — висновок фахівця; експертиза; експертний висновок
1) піддавати експертизі, вивчати -
18 fancier
n1) фантазер; мрійник2) любитель, знавець3) декоратор* * *n1) фантазер, мрійник2) любитель, знавець (особл. який розводить кого-небудь, що-небудь) -
19 harmonist
n1) музикант; композитор; гармоніст (знавець гармонії)2) оркестратор; транскриптор3) поет.* * *n1) музикант; композитор; гармоніст ( знавець гармонії); оркестратор; транскриптор; аранжувальник2) поет3) peл. гармонізатор; фахівець із паралельних місць тексту ( Євангелія) -
20 Hebraist
nзнавець староєврейської мови і літератури* * *[`hiːbreiist]nгебраїст, знавець давньоєврейської мови е літератури
См. также в других словарях:
знавець — вця/, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що небудь, має тонший смак і т. ін. Знавець музики. Знавець картин … Український тлумачний словник
знавець — [знаве/ц ] аўц а/, ор. аўце/м, м. (на) аўце/в і/ аўц у/, мн. аўц і/, аўц і/ў … Орфоепічний словник української мови
знавець — (людина, яка має глибокі знання в якійсь галузі, має тонкий смак тощо), дока, дойда, знайко, у[в]сезнайко, багатознайко; ерудит (той, хто має велику ерудицію) … Словник синонімів української мови
знавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
китаєзнавець — вця, ч. Фахівець із китаїстики; китаїст, синолог … Український тлумачний словник
краєзнавець — вця, ч. Той, хто займається краєзнавством … Український тлумачний словник
музеєзнавець — вця, ч. Фахівець із музеєзнавства … Український тлумачний словник
насіннєзнавець — вця, ч. Фахівець із насіннєзнавства … Український тлумачний словник
релігієзнавець — вця, ч. Фахівець із релігієзнавства … Український тлумачний словник
краєзнавець — [кра/йеизна/веиц ] а/ўц а, ор. а/ўцеим, м. (на) а/ўцеив і / а/ўц у, мн. а/ўц і, а/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
китаєзнавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови